shchukin_vlad


очаг поражения головного мозга

сею заумное, злостное, грешное


Previous Entry Share Next Entry
Как писать: "на" или "в" Украине? Вопрос закрыт!
shchukin_vlad
И дело даже не в том, что граждане страны, где русский язык не является государственным, пытаются учить нас как нам правильно говорить на своём собственном языке. Всё гораздо проще и уже решено давно.

Так давно, что даже когда ещё собственно юридически государства "Украина" не было. Зато был суржик, помесь русского с польским, позднее получивший определенное официальное признание благодаря клятым коммунистам.

Однако, к сути.

Чтобы понять как правильно писать "НА" Украину или "В" Украину, обратимся к истокам - к украинской же классической литературе. Что там пишут классики и прочее вековое народное творчество?

А) Любовна пісня. Дівчина тужить за милим, що поїхав на Україну:

Не жаль же мі за водою,
Що бренить по камінню,
Ино мі жаль на милого –
Поїхав на Україну.

(Голов. ІІІ, 176).

Пішов милий на Вкраїну,
А я піду в черниченьки.

(Чуб. V, 1, № 742).

Соловейко на ялині,
Десь мій милий на Вкраїні.

(Чуб. V, 1, № 743).

Б) Любовна пісня. Милий питає дівчину, чи вона тужитиме, як він піде служити на Вкраїну (образ часто зустрічається):

Моя мила, милесенька, чи не будеш тужити,
Як я сяду та поїду на Вкраїну служити?

(Чуб. V, 1, № 327, В; Голов. ІІІ, 136).

В) Любовна пісня. Милий каже дівчині, що не забуде її, хоч і поїде на Вкраїну:

На Вкраїну я поїду, на Вкраїні жити буду,
Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду.

(Чуб. V, 1, № 128, порівн. № 443).

Г) Любовна пісня. Мила просить милого вечеряти, одначе він відмовляється, бо перед ним - дорога на Вкраїну:

Як наварила, то вечеряй здорова,
Стелеться мені на Вкраїну дорога.

(Чуб. V, 1, № 549, порівн. 2, № 396).

Ґ) Любовна пісня. Милий каже дівчині, що він її покине й поїде на Україну шукати іншої:

Ой я піду на Вкраїну,
Та й там буду жити;
Знайду собі таку другу,
Що буде любити.

(Чуб. V, 1, № 467; 2, № 364).

Д) Любовна пісня. Милий їде на Україну, бо там його мила:

Я п'ять грошей розміняю, десять позичаю,
На Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.

(Чуб. V, 4, № 71).

Я поїду на Вкраїну,
Бо там маю мою милу.

(Голов. ІІІ, 50).

Е) Мати просить сина або дочку не їхати на Україну, бо там чужі люди (цебто, не родичі).

Не йди, сину, на Вкраїну жити:
На Вкраїні все чужії люде,

Ой да й там тобі доленьки не буде.

(Чуб. V, 1, № 24; 2, № 25).

Є) Чумак або просто парубок помирає на Україні і просить товаришів (або орла) дати знати батькові та матері (образ часто зустрічається):

Дайте неньці знати,
Та нехай їде на Вкраїну
А свого сина ховати.

(Чуб. V, 3, № 153; V, 2, № 452).

Ж) Орел радить сироті їхати на Україну, там він знайде собі щастя:

Покидай сей край, де родину маєш,
Та іди на Вкраїну, там знайдеш родину,
Там знайдеш родину, любую дівчину.

(Голов. ІІІ, 341; (Чуб. V, 2, № 17).

З) Ряд пісень, де співається, як ідуть на Україну шукати щастя. Україна малюється як вільна сторона з вільним життям. Це цілком відповідає козацькій Україні, куди йшли шукати кращої долі:

Піду з туги на Вкраїну жити;
Піду з туги на Вкраїну,
Я й там, молод, не загину.

(Чуб. V, 2, № 435, А; 1, № 461).

Ляж, бідо, спочивати,
Ой я піду, молод, на ту Україну

Щастя, доленьки шукати.

(Чуб. V, 3, № 126).

Як зійду я на могилу,
Та погляну на Вкраїну;
На Вкраїні добре жити,
Що ділечка не робити,
Горілочку пити.

(Чуб. V, 3, № 12).

Йдуть не тільки самі, а й зі своїми милими:
Ой дівчино моя,
Та сідай на коня.
Та поїдем на Вкраїну
До нового двора.

(Чуб. V, 1, № 75).

Підмовила Катерина богацького сина:
Покинь же ти свою жінку, я покину діти,
Та підемо на Вкраїну мешкання глядіти.

(Голов. ІІІ, 36).

Третя група ліричних пісень, де назва Україна згадується в однині, за змістом мало чим відрізняється від другої; у цих піснях додається тільки нова прикмета: на Україні живуть козаки. Козак або їде на Україну, або повертається відтіля, або живе там. Ця прикмета вказує на географічний термін з більшою певністю, ніж пісні другої групи.

А) Часто вживаний пісенний образ: “з України до дівчини козак поклонився”:

Ой на горі на високій
Тройзіл постелився.
З України до дівчини
Козак поклонився.

(Голов. ІІІ, 315; явір похилився – (Чуб. V, 1, № 599; дубок похилився – (Чуб. V, 1, № 643).

Дівчина відповідає козакові:
Вона йому поклін дає, хусточку шовкову.
Вона йому хустку дає з срібла самого,
Відсилає на Вкраїну до милого свого.

(Чуб. V, 1, № 643).

Б) Герой пісні сам себе називає, або ж його звуть – “козак з України”:

Ой я козак з України,
Козак з роду, козак з міни.

(Голов. ІІІ, 56).

Помагай Біг, удовонько! Як же мі ся маєш? –
То ти сь козак з України, почім ти мя знаєш?

(Голов. ІІІ, 174).

В) Козаки підмовляють дівчину їхати з ними (поширений мотив):

Ой ти, дівчино, не будеш зраджена,
Тільки на Вкраїні посагом посажена.

(Голов. ІІІ, 54).

Г) Козак їде на Вкраїну:

Іде козак в Україну,
Мушкет за плечами;
За ним іде дівчинонька
З чорними бровами.

(Чуб. V, 1, № 180).

Ґ) Козак заспокоює дівчину:

Не плач, люба, Господь Бог з тобою;
Як вернуся з України, возьму шлюб з тобою.

(Чуб. V, 1, № 288).

Д) Дівчина просить козака:

Возьми ж мене з собою
На Вкраїну далеку.

(Чуб. V, 1, № 171).

Е) Мати виряджає сина козака до війська:

А я стану, повернуся,
Та й на тебе подивлюся,
Чи є козак на Вкраїні кращий?

(Чуб. V, 2, № 435).

Перекажу я свому роду
Хоч чорненькою вороною:
Ой роде, роде мій милий,
Чи ждеш мене на Вкраїну.

(Чуб. V, 2, № 291).

В мене родоньку нема:
Ні роду, ні родини,
Ні матюнки з України.

(Чуб. V, 2, № 20).

Б) Козак згадує про батька, матір, милу, що зосталися на Вкраїні:

Ой є в мене на Вкраїні ріднесенька мати,
Вона ж мене пожалує, як свого дитяти;
Ой є в мене на Вкраїні ріднесенький батько,
То він мене пожалує, як своє дитятко.

(Чуб. V, 2, № 23).

Молод козак свого пана просить:
Пусти мене звідси додому на Вкраїну,
Пише довгі листи (жінка), що має дитину.

А) Україна відрізняється від Волині:

Єден милий на Волині, другий на Вкраїні,
Розірвали моє серце на дві половині.

(Чуб. V, 1, № 606; одна мила… Голов. ІІІ, 98; “у тім селі народився, тепер на Вкраїні; роздвоєне моє серце на дві половині”, Голов. ІІІ, 99; часто зустрічається в піснях).

Б) Україна відрізняється від Полісся. Діти кажуть батькові або матері:

Як підростуть крильця, то розлетимось сами…
Єдне піде на Україну, друге на Полісся;
Уже ж ти нас, наша мати, і у гості не сподійся.

(Чуб. V, 2, № 417, А).

Розлетимось, розбіжимось, як кленове листя:
Котороє на Вкраїну, котре на Полісся;
Котороє на Вкраїну, тому добре буде;
Котороє на Полісся, тому горе буде:
А на тій же Україні жито та пшениця,
А на тому на Поліссі кукіль та метлиця.

(Чуб. V, 2, № 362. Цитовані пісні про дітей є варіанти тих, що в них доля дітей бути “по всіх українах”).

В) Термін Україна згадується поруч з Польщею та Львовом:

Ой скрипочки із липочки, а кілочки з рути,
Як заграють а во Львові, на всю Польщу чути;
А скрипочки із липочки, а струни з барвінку,
Як заграють а во Львові, чути на Вкраїнку.

(Голов. ІІІ, 111).

Г) Так само Україну згадано поруч з Литвою і Волощиною: парубок просить коня бути йому щасливим у трьох дорогах:

Єдна дорога та у Литвоньку,
Друга дорога на Вкраїноньку,
Третя дорога в Волощиноньку.
З Литвиноньки їде – коники веде,
З Вкраїни їде – зброїнку несе,
Волощини їде – волики жене.

(Колядка. Голов. ІV, 56).

Україна, як вояцький край, характеризується в цій пісні зброєю.


Д) На Україні тече Дніпро:

Було ж нас три брати,
Ох, та не всі вкупі:
Один в Самарі отаманом,
Другий в Петенбурсі есаулом,
А я молоденький на Вкраїні,
Напуваю коня із бистрого Дніпра.

(Чуб. V, 3, № 122).

В історичних піснях про старе козацтво термін Україна, натурально, зустрічається часто і має цілком певний характер: це чітко географічний термін, що визначає Наддніпрянську Україну. Хоч у думі про похід у Молдавію зустрічаємо слово Україна і в значенні – край. Польський король каже Молдавському господареві:

Коли ж ти хотів на своїй україні проживати,
Було б тобі Хмельницького у вічнії часи не займати.

(Ант. і Драг. ІІ, № 14, с. 101-102).

У цих же піснях бачимо спробу поширити цей термін не тільки на козацьку Україну, а й на весь край, заселений нашим людом.

А) Козацька Україна:

Ой три літа, три неділі
Минулося на Вкраїні,
Як козака турки вбили,
Під явором положили.

(Ант. і Драг. І, № 58, с. 270).

Б) В пісні про смерть Нечая товариші ховають його:

Та посадім (на могилі), милеє браття, червону калину,
Гей, щоб зайшла лицарська слава на всю Україну.

(А. і Д. ІІ, №12, V, с. 81).

Цей образ перейшов і в чумацькі, й інші пісні. Чумак просить товаришів:
Посадіте в головах червону калину,
Ой щоб було виднесенько на всю Україну.

(Чуб. V, 3, № 172, Б).

Та посади, моя ненько, а червону калину,
Та й щоб видно чумаченька та й на всю Україну.

(Чуб. V, 3, № 153).

Чоловік заповідає жінці:
Нехай копа яму глибоку,
Та садовить калину червону,
Ой не так калину, як малину,
Ой щоб було видно на Вкраїну.

(Чуб. V, 2, № 373).

Як і попередній, цей образ зустрічається в чумацьких піснях. Сокіл питається орла:
Чи не був, орле, на Вкраїні,
Чи не бачив, орле, чумаченьків?

Ґ) В цілому ряді дум слово Україна вживається як назва Наддніпрянської України:

Початок думи про Хмельницького та Барабаша:
Як із день-години
Счиналися великі війни на Україні.
Посланці Хмельницького кажуть жінці Барабаша:
Уже ж тепер твій гетьман молодий
На славній Україні з Хмельницьким великі бенкети вчиняють.
Жінка Барабаша пророчить чоловікові:
Нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий,
На славній Україні огнів та тернів ізгашати,
Тілом своїм панським комарів годувати.
Хмельницький виїздить з Чигирина з королівськими листами, з ним чотири полковники:
Оттоді то вони на славну Україну прибували,
Кролевські листи читали,
Козакам козацькі порядки давали.

(А. і Д. ІІ, № 1, с. 3, 5, 6).

У думі про “жидів-рандарів” говориться, що вони:
На славній Україні всі козацькі торги
заорандовали…
На славній Україні всі козацькі церкви
заорандовали…
На славній Україні всі козацькі ріки
заорандовали…
Хмельницький каже козакам:
На славну Україну прибувайте,
Жидів-рандарів у пень рубайте.
Як це було зроблено,
Тоді-то Хмельницький на славну Україну прибував,
і одного жида-рандаря не заставав.
Обратно на славну Україну прибували,
Очеретом сидали.
І ділили здобич.

(А. і Д. ІІ, № 3, с. 21, 23, 24).

Д) У піснях про перемогу козаків над ляхами і визволення нашого краю з польського панського ярма термін Україна обставляється такими географічними назвами, що надають йому широке значення не козацької України над Дніпром, а всієї території, визволеної козаками:

Та немає лучче, та немає краще,
Як у нас на Вкраїні:
Та немає ляха, та немає пана,
Не буде ізміни.

(А. і Д. ІІ, № 9, с. 49).

Не дивуйтеся, добрі люде,
Що на Вкраїні повстало:
Ой за Дашевим, під Сорокою
Множество ляхів пропало…


PS спасибо за подгон материала shapovalovagal


Buy for 20 tokens
Оказываете услуги? А уверены ли вы в том, что оказываете именно те услуги, которые наиболее необходимы людям, ищущим исполнителей в Интернете? Воспользуюсь услугой

А что скажет Просто Вова?)

Этот тупой еблан молчит, когда понимает, что ничего внятного он ответить не может.

(Deleted comment)
Как хочешь,так и пиши)

не скажи, вопрос принципиальный)

"На Украину" приходим, "в Украину" заходим.

на хрена в неё заходить?)

надо чтоб не обидно-ВНАУКРАИНУ--писать слитно)
внаглобусеукраины-тоже правидьно

если так, то вопросов ваще нет)

Отправьте это Хакамаде. Пусть выучит.

прям утренней почтой и вышлю)

(Deleted comment)
чтобы было ИЗ, нужна сначала НА

(Deleted comment)
(Deleted comment)
(Deleted comment)
(Deleted comment)
(Deleted comment)
я их же салом по их мусалу)

суржик жестокая вещь-на тринадцать букв , двадцать пять пробелов...)

пробелов у них там более чем достаточно)

Нэхай жывуть як хотять... Мать их так...

Как в анекдоте про борщ и семью. Ложкой по лбу!

пусть тогда не указывают как нам говорить по-русски)

Браво!
Как писал Тарас Шевченко:
Как умру - похороните на Украйне милой...

прям так и написал? а мужики то не в курсе...)

як можна - то нехай,))

каждому - своя доля:

"на Киев" - хрипят ордынцы, котором козачество Руси Киевской сносит их дикие головы,

"в Киев, в Украйну" - скаже добре навчений добродiй, якому завжди радi на Русi-Вкраїнi.

Re: як можна - то нехай,))

первоисточник?

слева - чувак из Кургана

Какое значение имеет вековое творчество? Мы же не используем языковые нормы столетней давности.
Хоть суржик, хоть что угодно, но сейчас "Украина" - собственное имя, топоним.

т.е., ты уверяешь, что украинский язык зародился лет 20 назад?

(Deleted comment)
Ещё и Т.Шевченко:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,

Глобальный труд...
Но всё проще: НА ОКРАИНЕ, можно написать только так.

так совсем к истокам)

?

Log in

No account? Create an account